HP 67 (Black + Tri-Color, 2 картриджі): чи варто брати
HP 67 — це базовий картридж під старенькі й не дуже DeskJet та Envy, і в парі "чорний + триколірний" він закриває 90% домашнього друку без зайвих думок. Не найдешевший варіант на мілілітр чорнила, зате найпростіший: вставив, надрукував, забув. Якщо у вас принтер, що вже жере оригінальні картриджі як не в себе — дивіться в бік XL-версії, а не цієї.
Реальна ціна пари в оффері — близько $38. Не копійки, але це той випадок, коли переплата за оригінал таки має сенс.
Той момент, коли треба роздрукувати довідку "на вчора", а принтер блимає жовтим і категорично відмовляється друмулювати навіть чорно-білий текст — знайомий, здається, кожному другому власнику домашнього DeskJet. І щоразу стоїш перед тим самим вибором: брати оригінал HP чи ризикнути з якимось безіменним "сумісним" картриджем з AliExpress, який або протече, або принтер його просто не побачить.
HP 67 Black/Tri-Color — це якраз той оригінал, який HP ставить у бюджетні DeskJet 1255, 2700, 4100 і частину лінійки Envy. Комплект з двох картриджів: один суто чорний, другий — триколірний, де в одному корпусі змішані блакитний, пурпуровий і жовтий. Схема стара як світ, і у неї є свої плюси й мінуси, про які варто поговорити чесно, а не просто переказати те, що написано на коробці.
Що це насправді дає у щоденному друку
Почнемо з очевидного: якщо ви друкуєте переважно текст — довідки, квитанції, домашні завдання дитини — чорний картридж відпрацює своє на ура. Текст рівний, без смуг, сохне швидко, папір не жолобиться. Тут HP традиційно тримає планку, і саме за це люди й переплачують за оригінал замість китайського аналога за півціни.
А от з триколірним усе цікавіше. Оскільки три кольори сидять в одному резервуарі, він виснажується нерівномірно — у когось раніше закінчується блакитний через фотографії з блакитним небом, у когось жовтий через документи з жовтими печатками (так, це реально буває). І коли один колір "на нулі", картридж вважається пустим цілком, навіть якщо решта двох ще повні під зав'язку. Це стара больова точка HP, і 67-й тут нічим не відрізняється від попередників — Canon зі своєю системою окремих картриджів під кожен колір у цьому сенсі економніший, хоч і дорожчий на старті.
Друге, що варто розуміти: HP 67 — це не XL-версія. Ресурсу вистачає приблизно на пару сотень сторінок при змішаному друку, і якщо ви друкуєте регулярно (не раз на місяць довідку, а щотижня щось), то заправляти доведеться частіше, ніж хотілося б. У лінійці є HP 67XL з підвищеним ресурсом — і якщо ваш принтер друкує більше, ніж "від випадку до випадку", логічніше одразу дивитись у той бік, навіть якщо ціна за штуку вища. Порахуйте вартість за сторінку, а не за картридж — це той рідкісний випадок, коли переплата на старті реально економить.
Ще один нюанс, про який мовчать на упаковці: HP 67 — це картридж, розрахований під конкретне покоління принтерів. Він не встане у старіші DeskJet чи в моделі преміум-сегменту з окремими баками — там своя нумерація. Перед покупкою обов'язково звірте модель принтера з тим, що вказано в назві, бо повернути розкритий картридж потім буде або дорого, або взагалі неможливо.
Порівняно з альтернативами
Найочевидніший конкурент тут — сумісні (non-OEM) картриджі, яких повно на маркетплейсах за третину ціни. Чесно: іноді вони працюють нормально. Але саме з принтерами HP ризик вищий, ніж, скажімо, з Epson — фірмварі часто перевіряють оригінальність чипа і можуть просто відмовитись друкувати з "не тим" картриджем після оновлення прошивки. Тобто економія на старті може обернутися повторною покупкою вже оригіналу, коли принтер раптом стає впертим. Я б не радив економити тут, якщо принтер важливий для роботи, а не для випадкового друку раз на місяць.
Другий варіант — сервіси заправки картриджів, які досі є в кожному другому торговому центрі. Дешевше за одиничну заправку, але якість чорнила гуляє від майстерні до майстерні, а після третьої-четвертої заправки сопла часто забиваються. Для друку "аби надрукувати" — цілком робочий варіант. Для чогось важливішого — краще новий оригінал.
Кому брати, а кому ні
Берете, якщо у вас домашній DeskJet чи Envy з відповідною нумерацією, і друкуєте ви не щодня, а від випадку до випадку — довідки, квитки, домашні завдання. Тут HP 67 — саме той варіант, де не треба думати, а треба щоб працювало. Ціна пари в українських офферах виходить в районі $38 з доставкою — не подарунок, але й не грабіж за оригінал.
Не берете, якщо друкуєте багато фотографій або документів щотижня — тут виграє HP 67XL за рахунок ціни за сторінку, навіть попри вищий чек одразу. І не берете, якщо принтер уже старий і на останньому подиху — інколи дешевше й розумніше поставити крапку і купити новий струменевий за ті ж гроші, ніж вкладати в картриджі техніку, яка й так скоро здасться.
Часті запитання
Якщо принтер потрібен для роботи чи навчання дитини — так, варто. Сумісні картриджі для HP часто конфліктують з прошивкою після оновлень, і ви ризикуєте втратити і гроші, і час саме тоді, коли друк потрібен терміново.
Якщо друкуєте рідко — звичайний 67-й вистачить, і купувати XL сенсу немає, чорнило просто засохне раніше, ніж закінчиться. Якщо друкуєте регулярно, XL дешевший у перерахунку на сторінку, хоч на вигляд коробка й дорожча.
Технічно можна, набори для заправки продаються. Але сопла на цих картриджах ніжні, і після другої-третьої самостійної заправки якість друку часто помітно падає. Для одноразової економії ок, для регулярного використання — ні.
Бо три кольори сидять в одному резервуарі, і закінчується він, коли вичерпався хоча б один з трьох — навіть якщо інші два ще повні. Це особливість самої технології HP, а не брак конкретної партії.
