Ortizan Open Ear Headphones: чи варто брати навушники з повітряною провідністю
Ortizan Open Ear — бюджетні навушники з повітряною провідністю за формулою "Shokz, тільки вдвічі дешевше". Звук не хапає за душу, баси майже відсутні, зате вуха вільні, а на пробіжці ви почуєте машину раніше, ніж вона вас об'їде. Брати варто тим, хто бігає, їздить на велосипеді або довго сидить у Zoom-дзвінках і ненавидить, коли щось стирчить у вусі. Аудіофілам і любителям баса — точно ні.
Є один тип людей, які ненавидять звичайні навушники-вкладиші не за звук, а за відчуття. Через десять хвилин біжите — і вухо чешеться, тисне, хочеться вийняти й викинути в кущі. Я саме така людина, тому коли мені під руку потрапили Ortizan Open Ear Headphones, перше, що я зробив — начепив їх і пішов бігати під дощем. Спойлер: не пошкодував, хоча й не закохався.
Ідея тут не нова. Shokz (колишній AfterShokz) фактично винайшов цю категорію років десять тому, і з тих пір половина Alibaba клепає клони з тим самим принципом — динамік лежить не в вусі, а перед ним, звук іде через кістку й повітря, а слуховий прохід лишається повністю відкритим. Ortizan — саме такий клон, тільки чесний: не видає себе за оригінал, коштує в рази менше і робить свою роботу без зайвих понтів.
Як це носиться в реальному житті
Дужка огинає потилицю, тримається за рахунок легкого притискання до кісток за вухами — і це працює навіть у мене, а в мене окуляри плюс шапка взимку, і зазвичай будь-яка накладна конструкція починає воювати з дужками окулярів вже на п'ятій хвилині. Тут якось обійшлося: ніхто нікому не заважав. Вага мінімальна, за годину бігу я про них просто забув — а це, мабуть, найкращий комплімент, який можна зробити навушникам такого типу.
Головна фішка — ви чуєте все навколо. Автівки, велосипедистів, колег, які щось кричать з іншого кінця офісу. Для міського бігу це не опція, а питання безпеки: скільки людей я бачив у навушниках-вкладишах, що вискакували на проїзну частину, не почувши сигналу. З Ortizan такого не станеться фізично — вуха відкриті завжди. Те ж саме стосується поїздок на велосипеді чи просто прогулянки з собакою, коли треба чути її гавкіт і водночас слухати подкаст.
А ось звук — тут доведеться домовлятися з собою. Басів немає, є їхній натяк. На подкастах і аудіокнижках це взагалі не проблема, там низькі частоти й не потрібні. А от улюблений плейлист із хіп-хопом чи електронікою звучить плоско, ніби через поганий телефонний динамік, тільки трохи ширше стерео. Порівняно з тими ж Shokz OpenRun різниця відчутна — оригінал дає більш насичену середину і чіткіший верх, Ortizan простіше й суховатіше. Але й ціна відрізняється в рази, тож порівнювати їх напряму трохи нечесно.
Bluetooth 5.3 тримає з'єднання стабільно — за весь тестовий період жодного разу не відвалилося посеред пробіжки, а це для мене більш болюча тема, ніж якість басів. Батареї вистачає на кілька тренувань між зарядками, чого для спортивних навушників цілком достатньо: ви ж не сидите в них весь робочий день.
Мікрофон — окрема історія. Для коротких дзвінків на ходу цілком придатний, співрозмовник чує без нарікань. Але якщо у вас відкрите вікно, вітер чи шум траси — готуйтеся перепитувати "що ти сказав?" частіше, ніж хотілося б. Це не навушники для важливих робочих кол з клієнтами де кожне слово на вагу золота.
Кому брати, а кому — ні
Якщо ви бігаєте, катаєтесь на велосипеді, ходите в зал і головний ваш пріоритет — комфорт і безпека, а не аудіофільський звук, це чесний варіант. Ціна на момент написання — близько $25.99, і за такі гроші відкрита посадка з нормальним Bluetooth 5.3 — це вже непогана угода. Якщо порівнювати з класичними TWS-навушниками того ж цінового сегмента, той-таки бюджетний Bluetooth-гарнітур з вкладишами дасть глибший бас, але коштуватиме вам мокрих і забитих вух після години носіння.
Не беріть, якщо ви слухаєте музику як основне заняття, а не фон — тобто вдома на дивані з чашкою кави, а не на пробіжці. Тут краще підійде щось із закритою посадкою або повноцінні накладні навушники з активним шумозаглушенням. Також не варто розглядати Ortizan, якщо плануєте плавати чи потрапляти під сильний дощ надовго — рівень захисту не для басейну.
Чесно кажучи, головний компроміс тут один: ви міняєте якість звуку на свободу вух. Якщо це для вас прийнятний обмін — берете й не думаєте більше. Якщо ні — навіть не пробуйте, розчаруєтесь.
Часті запитання
Якщо звук і комфорт посадки для вас критичні і бюджет дозволяє — так, Shokz дають помітно кращу деталізацію та зручнішу дужку. Але якщо це перша спроба формату "відкриті вуха" і не хочеться ризикувати великою сумою — Ortizan цілком достатньо, щоб зрозуміти, підходить вам така конструкція чи ні.
Для бігу вулицями чи парком з машинами й велосипедистами — однозначно open-ear, тут питання безпеки переважує питання басу. Для бігової доріжки в залі, де оточення тихе й контрольоване, TWS-вкладиші дадуть кращий звук без компромісів по безпеці.
На звичайне тренування години на 1,5-2 вистачить з запасом. Якщо плануєте марафонську дистанцію під музику кілька годин поспіль, краще прихопити кейс для підзарядки або зменшити гучність — заряд не бездонний.
Можна, але не в найгучнішому місці міста. Вітер і трафік мікрофон передає разом з голосом, тож для коротких дзвінків "де ти" — окей, для важливих переговорів — краще знайти тихіший кут або скористатися телефоном напряму.
Якщо приглянулись інші варіанти в тій же ціновій зоні або хочеться порівняти з класичними TWS — гляньте підбірку нижче.
