SUNLU PETG 1.75mm: огляд і чи варто брати замість PLA
SUNLU PETG — це той рідкісний випадок, коли обіцянка "ultra-low stringing" на упаковці більш-менш відповідає дійсності. Друкує чисто, тримає удар набагато краще за PLA, стрингів справді помітно менше, ніж у більшості конкурентів у цій ціновій категорії. Мінус один, зате принциповий — акуратність намотки на різних бобінах гуляє, і це вплине на те, чи будете ви лаятись на застрягання.
Скільки разів у вас відклеювалась деталь від столу посеред ночі, і зранку ви знаходили купу спагеті замість корпусу для контролера? У мене — тричі, і всі три рази то був PLA, який просто не мав шансів витримати теплу кухню влітку. Після третього разу я перестав шукати виправдання і пішов шукати PETG.
Чому взагалі не PLA
PLA — чудовий матеріал для першого знайомства з друком, але крихкий, як печиво. Впав корпус з полиці — тріснув. Лежав на підвіконні під сонцем два тижні — повело. PETG зроблений з тієї ж хімічної родини, що й пляшки для напоїв, тільки доопрацьований під екструзію, і головна його риса — він гнеться, а не ламається. Впустив — подряпав, у гіршому разі. Не розколов навпіл.
SUNLU PETG продають як базовий робочий пластик без претензій на екзотику — чорний чи природний колір, котушка на кілограм, ніяких блискіток і шовкових переливів. І це, до речі, правильна позиція для PETG: тут купують не за красу, а за те, щоб деталь просто працювала роками.
Друк: перше враження і що з ним не так
Розпаковка звична — вакуумний пакет, силікагель усередині, котушка суха на дотик. Перші метри я завжди друкую тестову решітку, щоб побачити потік, і тут все було рівно — жодних провалів чи потовщень, які видають нерівномірну екструзію філаменту.
Температура сопла в районі 230-245°C, стіл — 75-80°C, бажано з клеєм чи PEI-поверхнею. На цих цифрах шари лягають щільно, поверхня має легкий сатиновий блиск, не такий пластмасовий, як у PLA. І от тут головна заявлена фішка — "ultra-low stringing" — насправді працює. Не ідеально, стрингінг у PETG нікуди не дінеться в принципі, це властивість самого матеріалу, а не бренду. Але тонких павутинок між елементами моделі помітно менше, ніж я звик бачити у бюджетних PETG. Запальничка для обпалювання ниток мені знадобилась рідше, ніж зазвичай, — а це, повірте, для когось із 3D-друку є маленьким щастям.
Ложка дьогтю: якість намотки котушки. На одному бобіні все йшло як по маслу, на другому я двічі впіймав легке заплутування нитки всередині — не критично, принтер сам не зупинявся, але я стояв поруч і смикав. Це не той рівень браку, через який варто повертати товар, просто варто знати, що бренд не завжди на сто відсотків стабільний від партії до партії. Такі речі трапляються навіть у відомих виробників, тому дивуватись нема чому — але й закривати очі не варто.
З чим порівнювати і навіщо взагалі PETG
Найочевидніше порівняння — з PLA, і різниця відчувається одразу на функціональних деталях: кронштейни для полиць, кришки боксів з інструментами, підставки, які стоятимуть на підвіконні влітку. PLA там просто попливе через кілька тижнів спеки. PETG — стоятиме роками.
Якщо ж дивитись убік прямих конкурентів у категорії PETG, то тут напрошується ELEGOO Rapid PETG — за поведінкою на друку вони дуже близькі, різниця здебільшого в тому, наскільки рівно намотана конкретна котушка, яка вам дістанеться. Хімія в обох практично однакова, тому вибір між ними — це скоріше лотерея партії, а не принципова технологічна перевага одного бренду над іншим.
А от якщо PETG вам поки не потрібен — деталь не буде на сонці чи під навантаженням, і головне — не втрачати гроші на навчанні — цілком логічно взяти eSUN PLA Basic. Дешевше, друкується без підігріву стола, прощає криві налаштування першого принтера. PETG тут просто не потрібен, і переплачувати за міцність, яка нікому не знадобиться, сенсу нема.
Ціна і чи варто брати саме зараз
Котушка коштує близько $13 на маркетплейсі — це нормальна ціна для PETG такого рівня, не найдешевший варіант на ринку, але й не переплата. З урахуванням пересилки в Україну вартість кілограма виходить у діапазоні, звичному для якісного PETG, без різких стрибків проти конкурентів.
Кому брати, а кому — ні
Брати варто, якщо друкуєте щось, що реально має витримувати навантаження чи тепло: кронштейни, корпуси електроніки, деталі для авто чи балкона. Брати варто, якщо вже набридло, що PLA-вироби ламаються від елементарного падіння зі столу. Не брати, якщо у вас старий принтер без підігрітого столу вище 60°C — PETG без нормального нагріву буде відклеюватися по кутах і зводити нанівець усю економію. І не брати, якщо чекаєте ідеальної партії щоразу — тут, як і в більшості бюджетних філаментів, трапляється розкид якості намотки, і з цим треба змиритись заздалегідь, а не дивуватись постфактум.
Часті запитання
Помітно менше, ніж у бюджетних варіантів без цього маркетингового напису на упаковці, це правда. Але повністю без стрингів PETG не буває в принципі — це фізика матеріалу, а не питання бренду.
За поведінкою на друку різниця мінімальна, обидва — робочі варіанти. Реальна різниця радше в тому, яка партія вам дістанеться і наскільки рівно намотана конкретна котушка, а не в бренді як такому.
Для одного кронштейна чи невеликого корпусу — з запасом. Для великого органайзера чи кількох деталей поспіль рахуйте приблизно 25-30 г на середню деталь із 20% заповненням, кілограм піде швидше, ніж здається.
Так, без нього нормальної адгезії до столу не буде. 75-80°C — комфортна робоча зона, нижче матеріал погано тримається за перший шар і кути можуть відклеюватися просто на очах.
Якщо коротко: у категорії витратних матеріалів для друку це один з тих PETG, який не соромно рекомендувати — без зайвих обіцянок, з реально відчутною різницею у стрингінгу і без несподіванок у поведінці на друку. Розкид якості намотки — єдине, що тримає мене від беззастережного "берімо не думаючи", але в цілому це чесна покупка за свою ціну.
